-
1 лишение
позбавляння, відбирання, оконч. позбавлення, відібрання, (утрата) втрата, втрачення. [Позбавлення жінок виборчого права (Н. Рада)]. -ние права голоса - позбавлення (відібрання) виборчих прав (права голосувати, брати участь у виборах). -ние свободы со строгой изоляцией - позбавлення волі (ув'язнення) з повною (з суворою) ізоляцією. -ние прав состояния - позбавлення громадських прав. -ние прав и преимуществ по службе - позбавлення прав і привілеїв службових. Это для меня большое -ние - це мені велика втрата, (неудобство) невигода;2) см. Нужда 2.* * *1) ( действие) позба́влення, (неоконч.) позбавля́ння; відібра́ння, (неоконч.) відбира́ння2) ( состояние) втра́та, втрача́ння3)лише́ния — (мн.: недостатки, нужда) неста́тки, -ків, зли́дні, -нів; ( затруднения) при́крості, -тей; ( злоключения) зли́годні, -нів; ( ущерб) шко́да
-
2 severe
adj1. суворий, різкий3. жорстокий, обізлений- severe competition жорстока конкуренція- severe criticism різка критика- severe fight жорстокий бій- severe loss велика втрата- severe punishment суворе покарання- severe requirement суворі вимоги -
3 потеря
1) (утрата, убыток) втрата, страта, затрата, трата, згуба, загуба, загубля, шкода. [Вона мені про мою втрату нагадала (Г. Барв.). Втрата пам'яток письменства (Єфр.). Не велика згуба (Рудан.)]. -ря веса - втрата на вазі. -ря зрения, памяти, крови - втрата (згуба) зору, пам'яти, крови. [Згину я від згуби крови (Л. Укр.)]. -ря друга, сына - втрата приятеля, сина. Нести -ри - втрачати кого, що; мати втрати. Мы понесли в сражении большие -ри людьми - ми втратили в бою багато людей. Войско вернулось без -терь - військо вернулося ціло (Куліш), вернулося без втрат. -ря времени - марнування (гаяння, переводня) часу или угайка, угайство. До -ри сознания - до нестями. -ри (убытки) - збитки (-тків), страти. Нести, терпеть огромные -ри (убытки) на чём - мати величезні збитки, зазнати величезних збитків, шкодувати без ліку на чому (Куліш). Сожалеть о -ре кого, чего - жалкувати за ким, за чим;2) (потер. вещь) згуба, загуба, загубля. [Піти до нього й віддати йому згубу (Франко)].* * *втра́та; згу́ба, стра́та; ( убыток) зби́ток, -ткудо поте́ри созна́ния — до нестя́ми
См. также в других словарях:
удар — (вдар), у, ч. 1) Різкий сильний поштовх, що утворюється внаслідок короткочасного зіткнення рухомого тіла з яким небудь іншим тілом. || Поштовхоподібне коливання (серця, пульсу). || перен. Швидка, разюча дія чого небудь (перев. про стихійні явища) … Український тлумачний словник
пропаст — пасти, ж. Пт. 1. Безодня, прірва, провалля; в горах невимірна глибина; щілина, що не видно дна. Баран впав в пропаст и там пропав. 2. Руїна, втрата, велика кількість чогось непотрібного. Назберав він того шматя пропаст … Словник лемківскої говірки